Diese Website verwendet Cookies. Cookies helfen uns bei der Bereitstellung unserer Dienste. Durch die Nutzung unserer Dienste erklären Sie sich damit einverstanden, dass wir Cookies setzen. Bei uns sind Ihre Daten sicher. Wir geben keine Ihrer Analyse- oder Kontaktdaten an Dritte weiter! Weiterführende Informationen erhalten Sie in der Datenschutzerklärung.
У епоху воєнного цькування, розділення, а також підбурювання проти ісламу, багато мільйонів мусульман щорічно подають особливий знак миру, взаємної поваги і шани. Братерство людей і народів у всіх етнічних, релігійних, політичних і культурних верствах відбувається в усьому світі – значно більше, ніж ви могли б підозрювати [weiterlesen]
Все більше людей в усьому світі висловлюють сердечне прагнення до миру, взаємної поваги й визнання, як, наприклад, під час Маршу миру в Україні в липні 2016 року; під час Автопробігу Миру з Берліну до Москви або маршів примирення між християнами, євреями та мусульманами в Ізраїлі та багатьох інших.
На жаль, західні ЗМІ, в основному, мовчать про це. Створюється враження, що братання людей і народів, долаючи всі етнічні, релігійні, політичні та культурні бар'єри, діаметрально протилежне їхній програмі розколу і військового підбурювання. Тому не дивно, що щорічне свято Арбаін також майже повністю ігнорується західними ЗМІ. Адже в цьому гігантському марші миру мільйони мусульманських прочан і мирних активістів вирішили свідомо ототожнювати себе з Хусейном, їхнім історичним прикладом опору властолюбству і занепаду.
З цією метою мільйони мусульман-шиїтів з усього світу здійснюють прощу в центрі Іраку пішки від Наджафа до Кербела. У цьому місті знаходяться два великих і важливих святилища: храм Імама Хусейна і храм Аль-Аббаса. Проща Арбаін є одним з найбільших у своєму роді. У 2015 році на цьому святi, за офіційними даними, було 22 мільйони відвідувачів.
Але як можна прийняти таку велику кількість людей у країні, де інфраструктура слабка, а люди біднi? Учасниця з ліванським корінням, яка приїхала з Нiмеччини, пояснює це наступним чином: «Праворуч і ліворуч від дороги від Наджафа до Кербели були встановлені кіоски, де люди безкоштовно роздавали їжу. Вдень і вночі піднімався пар з великих каструль, в той час як із гучномовців лунали пісні та читання Корану. Деякі іракці економлять цілий рік, щоб потім дбати про прочан.
Один чоловік навіть благав мене прийняти тарілку з рисом і м'ясом. «Я не голодна,»- вiдповiла я, на що він мені подав склянку солодкого чорного чаю. Деякі люди перуть і прасують одяг, запилений у пустелі, інші навіть пропонують масаж ніг. І весь час люди запрошують подорожніх до своїх домівок.
Мені, з моєю німецькою соціалізацією, спочатку здавалося божевіллям, приймати запрошення від зовсім незнайомих людей. Мавакеб – це великі намети, які використовують для релігійних обрядів, і в них надають притулок тим, хто не знайшов даху. Їхня віра робить обов'язком надавати гостинність чужим, серед них багато людей, яким довелося довго збирати гроші на прощу. Очевидно, що проща може мати місце тільки тому, що допомагає більша частина населення. Часто на шляху з'являються транспаранти з написом арабською мовою: "Ми віддаємо тобі останню сорочку, о Хусейн". Хусейн – центральна фігура для шиїтів, символ справедливості і опору гнобленню. Він також був джерелом натхнення для багатьох немусульман, таких як Махатма Ганді (глава iндiйської держави), який одного разу сказав: "Я дізнався від Хусейна, як добитися перемоги, коли ти під утиском." Арбаін у наш час- це символ жертви, але і опору терору.»
Таке свідоцтво мандрівницi.
Як не кожен християнин і європеєць відразу є і кровожерним хрестоносцем, так і не кожен мусульманин відразу є і фанатиком шаріату або терористом. Багато людей у всьому світі і в ісламських кругах виражають сердечне прагнення до миру, поваги, взаємної вдячності і люблячого співіснування.
У епоху воєнного цькування, розділення, а також підбурювання проти ісламу, багато мільйонів мусульман щорічно подають особливий знак миру, взаємної поваги і шани. Братерство людей і народів у всіх етнічних, релігійних, політичних і культурних верствах відбувається в усьому світі – значно більше, ніж ви могли б підозрювати ...
31.01.2019 | www.kla.tv/13781
Все більше людей в усьому світі висловлюють сердечне прагнення до миру, взаємної поваги й визнання, як, наприклад, під час Маршу миру в Україні в липні 2016 року; під час Автопробігу Миру з Берліну до Москви або маршів примирення між християнами, євреями та мусульманами в Ізраїлі та багатьох інших. На жаль, західні ЗМІ, в основному, мовчать про це. Створюється враження, що братання людей і народів, долаючи всі етнічні, релігійні, політичні та культурні бар'єри, діаметрально протилежне їхній програмі розколу і військового підбурювання. Тому не дивно, що щорічне свято Арбаін також майже повністю ігнорується західними ЗМІ. Адже в цьому гігантському марші миру мільйони мусульманських прочан і мирних активістів вирішили свідомо ототожнювати себе з Хусейном, їхнім історичним прикладом опору властолюбству і занепаду. З цією метою мільйони мусульман-шиїтів з усього світу здійснюють прощу в центрі Іраку пішки від Наджафа до Кербела. У цьому місті знаходяться два великих і важливих святилища: храм Імама Хусейна і храм Аль-Аббаса. Проща Арбаін є одним з найбільших у своєму роді. У 2015 році на цьому святi, за офіційними даними, було 22 мільйони відвідувачів. Але як можна прийняти таку велику кількість людей у країні, де інфраструктура слабка, а люди біднi? Учасниця з ліванським корінням, яка приїхала з Нiмеччини, пояснює це наступним чином: «Праворуч і ліворуч від дороги від Наджафа до Кербели були встановлені кіоски, де люди безкоштовно роздавали їжу. Вдень і вночі піднімався пар з великих каструль, в той час як із гучномовців лунали пісні та читання Корану. Деякі іракці економлять цілий рік, щоб потім дбати про прочан. Один чоловік навіть благав мене прийняти тарілку з рисом і м'ясом. «Я не голодна,»- вiдповiла я, на що він мені подав склянку солодкого чорного чаю. Деякі люди перуть і прасують одяг, запилений у пустелі, інші навіть пропонують масаж ніг. І весь час люди запрошують подорожніх до своїх домівок. Мені, з моєю німецькою соціалізацією, спочатку здавалося божевіллям, приймати запрошення від зовсім незнайомих людей. Мавакеб – це великі намети, які використовують для релігійних обрядів, і в них надають притулок тим, хто не знайшов даху. Їхня віра робить обов'язком надавати гостинність чужим, серед них багато людей, яким довелося довго збирати гроші на прощу. Очевидно, що проща може мати місце тільки тому, що допомагає більша частина населення. Часто на шляху з'являються транспаранти з написом арабською мовою: "Ми віддаємо тобі останню сорочку, о Хусейн". Хусейн – центральна фігура для шиїтів, символ справедливості і опору гнобленню. Він також був джерелом натхнення для багатьох немусульман, таких як Махатма Ганді (глава iндiйської держави), який одного разу сказав: "Я дізнався від Хусейна, як добитися перемоги, коли ти під утиском." Арбаін у наш час- це символ жертви, але і опору терору.» Таке свідоцтво мандрівницi. Як не кожен християнин і європеєць відразу є і кровожерним хрестоносцем, так і не кожен мусульманин відразу є і фанатиком шаріату або терористом. Багато людей у всьому світі і в ісламських кругах виражають сердечне прагнення до миру, поваги, взаємної вдячності і люблячого співіснування. У епоху воєнного цькування, розділення, а також підбурювання проти ісламу, багато мільйонів мусульман щорічно подають особливий знак миру, взаємної поваги і шани. Братерство людей і народів у всіх етнічних, релігійних, політичних і культурних верствах відбувається в усьому світі – значно більше, ніж ви могли б підозрювати ...
від hm
http://muslim-tv.de/2017-01-02-arbain-kerbela-1/
http://parstoday.com/de/news/world-i44205-sind_journalisten_und_politiker_m%C3%B6rder