Мобільний зв'язок у «гарній компанії» з тютюном та діоксином

Сьогодні тютюн або діоксин однозначно вважаються канцерогенними речовинами. Однак, щоб це було визнано ВООЗ знадобилось два десятиліття. Як же тепер буде у випадку з високочастотним мобільним радіовипромінювання? Будуть потрібні десятиліття, щоб підтвердити те, що давно відомо? [weiterlesen]

Lizenz:

Creative Commons-Lizenz mit Namensnennung

Мобільний зв'язок у «гарній компанії» з тютюном та діоксином www.kla.tv/14765

19.08.2019

З 1992 року розпочалася ера мобільного зв'язку. У 1999 році Nokia випустила перший серійний мобільний телефон (коротко – мобільник), а в 2007 році Apple випустив перший смартфон. До 2013 року було продано більше смартфонов, ніж звичайних мобільників. Відтоді кількість користувачів мобільним зв'язком почало стрімко збільшуватися. За даними Федерального агентства, з мереж Німеччини на 2018 рік, у ФРН встановлено 74 280 мобільних радіостанцій, кожна із яких, згідно з Федеральним відомством з радіаційного захисту, має потужність передачі від 20 до 50 ватів. Для введення 5G стандарту потрібно понад 800 000 нових базових станцій, які мають знаходитися на короткій відстані одна від одної (приблизно 100-200 метрів) – особливо в містах – з високою потужністю передачі. Це означає перевищення сьогодні діючих допустимих норм у сотні разів. Для передачі інформації високої потужності, у навколоземному космічному просторі, повинні бути додатково задіяні тисячі супутників. За останні роки неодноразово проводилися наукові дослідження щодо можливого канцерогенного впливу мобільного радіовипромінювання. Вже у 2002 році доктори Г. Карло та М. Шрам у своїй книзі вказали на небезпеку мобільного зв'язку, яка викликає ушкодження клітин, і як наслідок – висока ймовірність розвитку раку. Навіть ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я) з 2011 року зарахувала високочастотне випромінювання мереж 2G, 3G та 4G до розряду «потенційно канцерогенних» (2 категорія). У 2012 році італійський суд визнав, що пухлина мозку, яка виникла в результаті використання на роботі мобільних телефонів – є професійним захворюванням. У 2017 році шведське дослідження взаємозв'язку між використанням мобільного телефону та ризиком розвитку пухлини мозку, викликало загальну стурбованість. Було доведено, що радіочастотне випромінювання при тривалому впливі, понад 10 років, для людини, безперечно, є канцерогенним. Ризик розвитку раку особливо високий у людей, які почали користуватися мобільними телефонами вже у віці до 20 років. Крім того, в цьому дослідженні шведський онколог Леннарт Харделл наводить порівняння з раніше визнаними канцерогенними речовинами. У ньому зазначається: «Жоден із факторів, загалом підтверджених на сьогодні канцерогенними (канцероген = викликає рак), включно з тютюном, напевно не міг бути ідентифікований як той, що має підвищений ризик для здоров'я протягом десяти років із моменту першого впливу». Насправді, взаємозв'язок між курінням і раком був науково підтверджений лише через два десятиліття. Однак, ще у 80-х роках минулого століття , що особливо цікаво, Харделл встановив, що діоксини (група токсичних хімічних речовин) є канцерогенними для людини. Однак ВООЗ класифікувала діоксини як канцерогенні речовини тільки у 1997 році. Професор, доктор Франц Адлькофер в Німеччині науково досліджував заходи, які можна запропонувати населенню в якості радіаційного захисту. У 2014 році в своїй лекції, торкнувшись, зокрема, і цієї теми, він приходить до наступного висновку: «Гранично допустимі рівні високочастотного випромінювання з самого початку [...] знаходяться в явному протиріччі з результатами наукових досліджень. Вони захищають не людей, що піддаються випромінюванню, а інтереси в сферах промисловості і політики. Кожен напрямок дій при їх впровадженні, підтримці та захисті відповідає всім критеріям офіційно узаконеної корупції».

від mik