Ознаки майбутньої війни проти Ірану (оцінка Ернеста Вольфа)

29.10.2018 | www.kla.tv/13241

8 травня 2018 року президент США Трамп в односторонньому порядку розірвав укладену з Іраном у 2015 році угоду з ядерної програми. Згідно з нею, Іран зобов’язався не виробляти та не розвивати жодної ядерної зброї. У відповідь США та їхні союзники зняли санкції накладені до цього на Іран. Вже під час передвиборчої компанії Трамп назвав розроблену під керівництвом ЄС угоду «жахливою помилкою». Трамп за останні тижні наблизив до себе двох людей, в особі міністра іноземних справ Майка Помпео та його нового радника з безпеки Джона Болтона, які вже роками вимагають жорстокішого курсу проти Ірану. Див.[ www.kla.tv/12417 (лише німецькою)]. Для Ернеста Вольфа, німецького фінансового експерта та автора бестселерів, нависають ознаки майбутньої війни з Іраном. Тим більше після того, як «невисловлена звістка» ізраїльського прем’єр-міністра Нетаньяху на прес-конференції 30 квітня 2018 року містила вимогу превентивного удару по Ірану. У статті, опублікованій 10 травня на порталі новин SPUTNIK, Вольф пояснює рушійний мотив стратегів США ще раз застосувати цей найбільш крайній з усіх заходів. Нижче ви чуєте уривок з оригінального тексту: 1.Трампу потрібна війна Трохи більше року після зайняття посади Дональдом Трампом США, незважаючи на усі спростування політиків та ЗМІ, перебувають у надзвичайно складному становищі. Соціальна нерівність б’є в країні чимраз нові рекорди. Безробіття набагато вище, ніж вказано в офіційній статистиці. Заборгованість країни, населення та підприємств вища, ніж коли-небудь, а на фінансових ринках утворилися велетенські бульбашки, які погрожують тріснути в будь-яку мить. Уряд Трампа, так само як і Федеральний резервний банк США, в цій ситуації були б притиснутими спиною до стіни. Трамп не в змозі виконати свою обіцянку створити високооплачувані робочі місця, а зниження ним податків для ультрабагатих, правду кажучи, не мало успіху. Серед американського населення його прихильники чимдалі більше турбуються через багато невиконаних передвиборчих обіцянок. […] Що могло б допомогти Трампу та Федеральному резервному банку США, вийти з цих труднощів? Хоча війна в довготривалій перспективі підвищила б заборгованість США, вона підняла б військову промисловість і у такий спосіб – курс акцій на фінансових ринках. Крім того, це відтягнуло б крах, створились би нові робочі місця, а виборцям Трампа можна було б показати іноземного козла відпущення через створене урядом Wall Street (Вол стріт) скрутне становище. Це означає, що війна на деякий час призвела б до стабілізації ситуації в США. 2. Wall Street, мабуть, вже давно ставить на війну За Трампом також стоїть сила, яка, очевидно, вже давно запланувала цю війну: Wall Street (вол стріт) (найбільша у світі біржа цінних паперів у Нью-Йорку). Її великі фінансові установи за минулі роки інвестували у фрекінг (суперечний метод добування нафти та газу) чверть більйона доларів – поки що без того, щоб отримати значний прибуток і з ризиком великих фінансових втрат. Багато хто із задіяних в цьому спекулянтів навіть взяли гроші у борг та взяли на себе надмірний ризик, щоб залишитися у справі. Чому? Причина тільки одна: тому що вони розраховують, що фрекінг коли-небудь виправдає свої надії та принесе великий прибуток. Але що є запорукою цього? Вища ціна на нафту, яку неминуче принесла б з собою війна. І не тільки це: війна, яку навмисно не виграють, ─ так само як і інші війни США – але яка на роки дестабілізує Близькій Схід, була б для інвесторів та уряду США, які стоять за фрекінгом, справжнім подарунком. Вона тримала б високу ціну на нафту навіть у випадку наміченого спаду в економіці, перевела б надовго фрекінг, до цього часу занадто дорогий, у прибуткову зону, а для США це була б можливість перетворитися з імпортера нафти на її експортера. В цьому міститься небезпека переростання війни на Близькому Сході у світову війну, оскільки США почали останнім часом експортувати нафту у Західну Європу. Якщо б їхні великі запаси сланцевої нафти, добутої фрекінгом, через високу ціну зумовлену війною у великій кількості потрапили у Західну Європу, то вдалося б відібрати перевагу в Росії ─ суперника на одному з найважливіших ринків. Але з цим Росія б ні за що не погодилась, оскільки втрата західноєвропейського ринку була б рівнозначна економічній та фінансовій катастрофі. До того ж, політики в Москві, звичайно, ще пам’ятають, що Радянський Союз, у кінцевому підсумку, розвалився через ціну на нафту. 3. Адміністрація Трампа грається з вогнем. Війна проти Ірану була б для США одночасно і грою з вогнем: союзник Росії, Китай, в минулому переважно фінансував війни США через купівлю їхніх державних позичок. Якщо він у цьому випадку цього не зробить […], долар США потрапить у серйозні труднощі. Отже, війна США проти Ірану могла б викликати не тільки військовий конфлікт, який виходить далеко за межі Близького Сходу, вона б могла призвести до краху долара США, і, тим самим, до розпаду глобальної фінансової системи, що вже давно висить на волосині.

від dd.

Джерела/Посилання https://de.sputniknews.com/kommentare/20180510320651201-trump-iran-abkommen-kuendigung/