Ідеологія (Українська )

Волаюча кров 100 мільйонів жертв марксизму

16.08.2019

16.08.2019

Волаюча кров 100 мільйонів жертв марксизму

Через постійний ріст переслідування, надмірне насильство і, таким чином, виняткові зазіхання на ультралівих екстремістів (тобто неомарксистов) слід ще раз нагадати про коріння насильницького первинного марксизму. Саме це і робить цей новий короткий документальний фільм. Він у деталях нагадує про, приблизно, 100 мільйонів кривавих жертв марксизму. Подорож йде від засновників Інституту соціальних досліджень (IfS), пізніше «Франкфуртської школи», з її «критичною теорією», до сучасності, де ця теорія, як ніколи раніше, руйнує сім'ю, як найменший стабільний осередок здорового суспільства. Але цього не достатньо. В рамках своєї нігілістичної загальної концепції, неомарксизм вступає в суперечку, зазвичай, і з усіма іншими перевіреними концепціями, досягненнями, інститутами і т.д. Навіть проти непохитних законів природи недбалий бунтар не зупиняється, що, безсумнівно, зломить ще і його гордість. [weiterlesen]

Lizenz:

Creative Commons-Lizenz mit Namensnennung

Волаюча кров 100 мільйонів жертв марксизму

16.08.2019 | www.kla.tv/14747

За часів постійного росту цькування, силових ексцесів і претензій на виняткові права крайніх лівих проти правих, потрібно знову нагадати про коріння насильницького комунізму, або точніше марксизму, що й зроблено каналом Kla.TV у цьому короткому документальному фільмі. У нашому суспільстві скрізь розлад цінностей. Порядність, дисципліна, традиції, вірність і сім'я – навряд чи вважаються метою прагнень. Але це не випадковий розвиток, бо руйнування цінностей ґрунтується на «критичній теорії» Франкфуртської школи, та послідовно втілюється з часів революції 68-го року. Всі поширені догми та зразки мислення у політиці, ЗМІ та освіті з середини шістдесятих років прив'язані до марксизму, який вже давно вважався мертвим. Але на жаль, марксизм був тільки в летаргії. Ось пояснення: У двадцятих роках, через свої руйнівні наслідків у Радянському Союзі, марксизм втратив свою привабливість. Після кровопролиття, яке відбулися там у ті часи, силове захоплення західних держав через збройний пролетаріат стало вже неможливим. Тоді, у 1923 році, зібралася група соціологів, філософів і психологів, щоб надати марксизму нову стратегію або новий напрямок. Ключовою особистістю виступав соціальний філософ Макс Горкгаймер. У Франкфурті був заснований інститут соціальних досліджень (ІСД), де розробляли «критичну теорію». Пізніше члени ІСД назвали себе «Франкфуртською школою». Ключові гасла Франкфуртської школи досі формують світогляд молодих людей. Найважливішими представниками Франкфуртської школи були: Макс Горкгаймер, Теодор В. Адорно, Герберт Маркус, Еріх Фромм і Юрґен Габермас. За допомогою «критичної теорії» Франкфуртська школа приховала своє марксистське мислення у, нібито, науковій теорії, яка ворогувала проти випробуваних інститутів – сім'ї, вільної ринкової економіки та християнства. «Критична теорія» вимагає звільнення суспільства від цих, нібито, репресивних інститутів. Вона не є науковою, бо ідеологічно мотивована та не ґрунтується на інтересах правди та об'єктивності. «Критична теорія» атакує, насамперед, сім'ю, як найменший та найстабільніший осередок здорового суспільства. За «звільненням» від сексуальних табу, авторитарного виховання та традиційного розподілу ролей, приховано марксистську боротьбу проти сім'ї. Метою та ідеологією цього неомарксизму є руйнування громадянського суспільства та його цінностей, для створення «нової людини», яка відповідає початковій ідеї всесвітньої комуністичної революції. Розгляньмо, за допомогою наступного списку, на якому фундаменті виріс марксизм разом із його, так званим, соціалізмом або комунізмом. Загалом налічується не менше, ніж 100 мільйонів убитих, – це заслуга Карла Маркса, Леніна, Сталіна, Tроцького та їхніх наступників. Ці люди є також і «прабатьками» росту сучасної злочинності, скорочення народжуваності, падіння інтелектуального рівня в ЗМІ, освіті та суспільстві, торгівлі наркотиками, пропаганди абортів та іншого. Те, що марксизм досі ні в якому разі не відмовляється від свого насильства, доведено готовими застосувати силу крайніми лівими в усьому світі, фінансованими платниками податків, та ще жорстокішим «Чорним блоком». За достовірними джерелами, руйнування цінностей на всіх рівнях може мати їхнє ідеологічне походження. Наступники цих, забруднених кров'ю ідеологів, знову сіли за важелі керування всіх університетів, шкіл, а також Засобів масової інформації та урядів. Вони сьогодні в перших рядах культурного життя, з його руйнівною діяльністю, аж до юстиції, НУО та, так званих, гуманітарних організацій всіх мастей та різноманітних концернів. При цьому кровна вина цієї насильницької ідеології, з її масовими вбивствами, ніколи ще не мала юридичної помсти. Як таке взагалі було можливим? Ось список жертв марксистських масових вбивств: Список кількості жертв масових злочинів, мотивованих політичною ідеологією Наступне число жертв, знищених комуністами, автор списку називає «грубою оцінкою на основі неофіційних джерел». Отже, це тільки оцінка їх кількості, яка, за фактом, може бути і набагато вищою: 1. Радянський Союз: 20 мільйонів 2. Китай: 65 мільйонів 3. В'єтнам: 1 мільйон 4. Північна Корея: 2 мільйони 5. Камбоджа: 2 мільйони 6. Східна Європа: 1 мільйон 7. Латинська Америка: 150 000 8. Африка: 1,7 мільйона 9. Афганістан: 1,5 мільйона 10. Близько 10 000 жертв міжнародних комуністичних активістів без участі уряду 11. НДР 1 065 загиблих на кордоні і при спробі подолання стіни. Масові злочини марксистів у Радянському Союзі: Страти десятків тисяч заручників і полонених без судового процесу 12. З 1918 по 1922 роки: вбивство сотень тисяч повсталих робітників і селян 13. 1922 рік: навмисний голод з 5-ма мільйонами жертв 14. 1920 рік: знищення та депортація козаків 15. З 1918 по 1930 роки: вбивство десятків тисяч у концентраційних таборах 16. 1937-38 роки: ліквідація майже 690 000 людей під час Великого терору 17. З 1930 по 1932 роки: депортація 2-х мільйонів куркулів 18. З 1932 по 1933 рік: під час «Голодомору», на підставі різних даних, загинуло від 3,5 до 14,5 мільйонів осіб, третина із яких були діти. 19. З 1939 по 1941-й і ще раз з 1944 по 1945-й: депортація сотень тисяч жителів Польщі, України, Прибалтики, Молдови і Бесарабії. 20. 1941: депортація поволзьких німців 21. 1943: повна депортація кримських татар 22. 1944: повна депортація чеченців 23. 1944: повна депортація інгушів Далі: 24. з 1950 року: поступове знищення жителів Тибету китайськими комуністами 25. з 1975 по 1978 роки: депортація та знищення міського населення в Камбоджі. Пора прокинутися та відректися від нігілістичного спонукання гуманітарно замаскованих неомарксистів: кінець руйнуванню сімей, кінець знищенню націй та національних кордонів, кінець гендерній ідеології разом із ранньою сексуалізацією, потоку порнографії; кінець легалізації наркотиків, яка постійно розширюється, і всьому фемінізму; кінець постійній пропаганді транссексуальності, манії татуювань і багато чому іншому. Скрізь, де пропагується знищення випробуваних практик і порядків, всюди, де хтось, всупереч непохитним законам природи, хоче спокусити нас, необхідно говорити про кримінальну ідеологію та забороняти її в ім'я загального добра народу. Добробут людей знову має стати вищим від будь-якої руйнівної ідеології.

від is

Волаюча кров 100 мільйонів жертв марксизму

Sendung und Zubehör in der gewünschten Qualität herunterladen:

Bild (hohe Qualität) 1280x720 - 223 KB

Bild (niedrige Qualität) 436x270 - 43 KB

↑ Показати нові ↑

Archiv-Sendung
{{video.originalVideoDate_format}}

↓ Показати старі ↓

Aktuelle Trends

Um die Reihenfolge der Topp-Videos anzupassen,
trage die Video-IDs der gewünschten Sendungen in die nachfolgenden Felder ein.
Die Video-ID kannst du wie folgt ausfindig machen:

VideoID finden

Top 1:
Top 2:
Top 3:
Top 4:
Top 5:
Top 6:
Top 7:
Top 8:
Top 9:
Top 10:

{{hashtagitem.title}}

#{{hashtagitem.name}}

Ідеологія (Українська )

Волаюча кров 100 мільйонів жертв марксизму

16.08.2019

Волаюча кров 100 мільйонів жертв марксизму

Волаюча кров 100 мільйонів жертв марксизму

Слідуйте за нами

Розсилка новин