Мінські мирні угоди - обґрунтована надія або розрахунок?

01.04.2015 | www.kla.tv/5665

Після 17-ти годин тривалих переговорів у Мінську 12 лютого 2015 року, глави держав Німеччини, Франції, Росії та України прийшли до єдиного мирного плану. Вироблений у вересні 2014 року мирний план був переглянутий за наступними пунктами: - Негайне і повномасштабне повсюдне припинення бойових дій. - «Організація з безпеки і співробітництва в Європі», скорочено ОБСЄ повинна спостерігати за дотриманням перемир'я. - Все важке озброєння має бути виведено із зони бойових дій протягом двох тижнів. - Обидві сторони повинні повернутися за лінію припинення вогню, яка була встановлена уго-дами у вересні минулого року. - Всі полонені повинні бути звільнені протягом 19 днів. - Парламент у Києві повинен протягом 30 днів прийняти рішення про конституційну реформу, в якій будуть враховані законодавчі та автономні права жителів Донецького регіону. - Після введення конституційної реформи в так званих сепаратистських областях Україна до кінця року повинна перейняти контроль над кордоном з Росією. - Всі іноземні збройні формування (примітка: чия присутність обома сторонами відхиляється) повинні бути виведені з території України. Канцлер Німеччини Ангела Меркель, коментуючи угоду, заявила, що існує, я цитую: «серйоз-на надія, навіть якщо ще не все досягнуто». Також і президент Франції Франсуа Олланд на-звав угоду, я цитую: «полегшенням для Європи і надією для України». І навіть «проросійські сепаратисти» у східній Україні вітають Мінську угоду, як повідомляє швейцарський канал ра-діо і телебачення - СРФ. Шановні пані та панове, в одній з передач Клагемауер ТіВі поставило питання: наскільки мож-на довіряти нинішньому дипломатичному запалу в Українському конфлікті Кла ТіВі показало на прикладі історичних подій, яким чином закладається фундамент для воєн: через уявну ди-пломатію і запевнення, що було зроблено все можливе для збереження миру. Тому і зараз ми знову задаємо питання: Чи можливо, що деякі мирні угоди приймаються лише для того, щоб їх порушити. У разі необхідності - навіть через залучення 3 (третьої), невідомої сили, щоб потім мати привід для більш жорстких заходів або навіть для отримання військової допомоги? Так, вже незабаром після того, як всі учасники Мінського угоди прийняли домовленість про припинення вогню, були зареєстровані численні порушення цього перемир'я - нібито з обох сторін. До того ж, Київ звинуватив Росію в тому, що вона 20 лютого направила танки і війська в Східну Україну. Ці звинувачення не нові, проте до цих пір ще жодного разу не були підтвер-джені. Кла.ТіВі повідомляло про це в указаній на екрані передачі. Але те, що дотримання режиму припинення вогню з самого початку було ледь реальним, дає зрозуміти швейцарське радіо і телебачення (SRV - СРФ) у своїх новинах від 20.02.2015. «По-мірний» президент Порошенко знаходився під великим тиском. Політичні представники пра-вого боку і ватажки так званих добровільних батальйонів поставили умову, щоб Порошенко не поступався і показав військову міць. Інакше вони йому пригрозили, я цитую: «за необхідністю слідуватиме штурм Києва». З цього висловлювання зрозуміло, що українські добровольчі батальйони, або як їх ще нази-вають, спец- або карні батальйони, не зацікавлені у припиненні вогню. З відповідних джерел інформації на даний час в східній Україні задіяні, щонайменше, 20 таких спецбатальйонів. Вони не знаходяться в безпосередньому підпорядкуванні української армії, часто воюють за власними планами і несуть відповідальність за багато воєнних злочинів. Це не таємниця, що спецбатальйони, такі як наприклад, бойовий український сектор в опублікованому на Facebook посланні повідомив, що не визнає мінське рішення про припинення вогню і залишає за собою право продовжувати воєнні дії. Знайому модель можна передбачити: Меркель і Олланд вимагають, щоб «сепаратисти» і українська армія тепер дотримувалися режиму припинення вогню. При цьому жодним словом не згадали про добровольчі батальйони. Якщо не буде дотримуватися Мінська мирна угода, робить висновок Олланд, я цитую: «почнуться санкції». Щоб наступним реченням заспокоїти, Олланд каже: «Але це не наші наміри. Ми хочемо укласти мир ». І український президент Порошенко зачув недобре. 19-го лютого він звинуватив «проросійсь-ких сепаратистів» у порушенні режиму припинення вогню. При відході 2500 урядових солда-тів, «сепаратистами» було вбито, щонайменше, шість солдатів і понад 100 поранено. Таким чином, Порошенко підняв питання про "міжнародну місію" в кризовому регіоні. В Інтернеті він своє висловлювання уточнив наступним чином: «Кращим варіантом для нас була б присут-ність поліції ЄС». Шановні пані та панове, ця наведена модель, яка складається, по-перше: з Мирного угоди, по-друге: з її порушення і по-третє: з вимоги подальших економічних, політичних, а також во-єнних заходів - не нова і надалі за нею можна спостерігати. Напрошується наступне питання: що ж це за сторони, які вміють отримувати вигоду від порушення мирного договору і спри-яють ескалації ситуації? Вони виявляються як справжні розпалювачі війни. Тому з цієї перспективи постерігайте в наступні тижні за подальшими подіями і судіть самі, хто виграє в більшій мірі: президент Порошенко і уряд США, що його підтримує, або президент Путін і Ро-сія.

від dd

Джерела/Посилання www.srf.ch/news/international/so-soll-es-nach-der-waffenruhe-im-ukraine-konflikt-weitergehen
www.srf.ch/news/international/ein-kompromiss-und-etwas-hoffnung
www.srf.ch/news/international/die-erklaerung-im-wortlaut
www.kla.tv/5306
www.srf.ch/news/international/nato-general-warnt-vor-russischer-invasion
www.srf.ch/news/international/wir-haben-keine-garantie-fuer-unsere-sicherheit
http://www.srf.ch/news/international/in-der-ostukraine-wird-weiterhin-gekaempft
http://deutsche-wirtschafts-nachrichten.de/2015/02/15/ukraine-rechtsextreme-miliz-lehnt-waffenruhe-und-vereinbarung-von-minsk-ab/
http://deutsche-wirtschafts-nachrichten.de/2015/02/20/rechtsextreme-in-der-ukraine-es-gibt-nur-eine-militaerische-loesung/
www.srf.ch/news/international/umgeschwenkt-poroschenko-moechte-uno-friedenstruppe