Мирна процесія в Україні– Хто ініціатори, а хто противники миру

21.10.2016 | www.kla.tv/9215

27 Липня 2016 року мирний хід, організований Українською Православною церквою Московського патріархату, прибув в центр Києва для того, щоб пробудити уряд до завершення війни на Донбасі. Klagemauer.tv у кількох передачах про це повідомляє (www.kla.tv/8766, www.kla.tv/8755, www.kla.tv/8789,). Учасники розповіли, що в Київ прибуло близько 100 000 людей. Інші говорили про кількість людей у розмірі до одного мільйона‚ які ночували у великих наметних таборах у місті, навколо міста, у приватних київських квартирах, церковних інститутах та монастирських готелях. Після процесії багато автобусів та поїздів допомогли учасникам повернутися додому. Київський уряд приховував справжню кількість учасників. Провідні західні ЗМІ мало надавали значення мирній процесії або взагалі не згадували про неї, хоча це видовище говорить багато про що. То що ж було далі, після мирної ходи, і які висновки можна зробити з очевидного підйому українського народу? По-перше, зрозуміло, що значна частина населення втомилася від війни на Сході України і переконані у тому, що справа за Києвом, щоб припинити війну на Донбасі. Це діаметрально протилежне повідомленням Західних ЗМІ, які роблять Росію відповідальною за продовження війни на Східній Україні. Так як уряд і досі ігнорує численні заклики учасників процесії закінчити війну на Донбасі, то тепер проводяться хресні ходи на місцях. Це повідомлення одного з наших джерел в Україні. Багато українців позитивно зачеплені мирним ходом, вітали його стоячи уздовж дороги, і все більше людей готові приєднатися до мирної ініціативи. У всіх регіонах країни проходять нові рухи протесту. В наступному році планується дати старт процесії, яка охопить всю Україну. За повідомленнями безпосередньо з України можна чітко спостерігати, що завдяки процесіям за мир, український народ зміцнився. По-друге, потрібно звернути увагу на стратегію київського режиму. Незважаючи на спроби залякування такими угрупуваннями як «Правий сектор», готовими до насильства, ситуація не загострилася. Тому що миролюбний народ жодним чином не був готовий до насильства, то він і не став небезпекою для путчиського уряду. Тому уряд і не бачив підстав, аби прислухатися до народу, а просто ігнорував його. Але, якщо припустити, що опір народу посилиться і стане серйознішим, це може призвести до насильства. Чи не посоромиться київський уряд застосувати насильство проти серйозного опору або направить на «незручних громадян» злодійські угруповання „Правого сектора“, як це вже часто відбувалося в минулому? Як особливо жорстокий злочин потрібно назвати бійню в Одесі, коли як найменше 116 противників уряду найжорстокішим чином було вбито (www.kla.tv/3023, www.kla.tv/6146,). Також відомо, що тільки в 2015 році загадковим чином загинуло або було холоднокровно вбито, щонайменше, 9 опозиційних політиків ( www.kla.tv/5979). Олег Царьов, спікер парламенту конфедеративного союзу Донецької та Луганської народних республік сказав тоді про ці вбивства: „В Україні це трапляється постійно. Людей вбивають, садять, або вони безслідно зникають. Ведеться безперервна боротьба проти інакодумців.“ Стратегія Києва очевидна: замовчувати перед усім світом протидіючий опір, поки він не має наслідків, але якщо з'являться наслідки – тоді військове і терористичне насильство. Майбутнє покаже. Далі є третій, гідний уваги, висновок з мирної процесії: мирний опір проти війни на Східній Україні було організовано церквою і набуло широкого визнання серед населення. Внаслідок цього, багато говорять про церкву як про миротворця. Православній церкві вдалося мобілізувати за мир і різні верстви населення, уникаючи того, щоб додати масла у вогонь і розділити народ на про- і антиросійських. Навпаки, їй вдалося поєднати у своїй країні налаштованих про- і антиросійськи. Цей приклад доводить, що релігія у своїй основній формі не має нічого спільного з тероризмом. Вона не робить розколу, в чому нас вже деякий час хочуть запевнити ЗМІ, але як раз навпаки, з'єднує людей і серця. У загальному, засудження релігії грає на руку тільки силам, які підбурюють до війни, і путчиській владі в Києві. Сили, які підбурюють до війни, бояться миролюбного опору. Тому релігія небезпечна для них, і вони усіма засобами хочуть позбутися її. З цієї причини потрібно відхиляти не релігію, а усе, що налаштовує один проти одного цілі народи, партії, релігії і т. д.

від dd.

Джерела/Посилання Berichte direkt aus der Ukraine http://quer-denken.tv/ukrainer-stehen-auf-zigtausende-auf-einem-friedensmarsch-nach-kiew/