Diese Website verwendet Cookies. Cookies helfen uns bei der Bereitstellung unserer Dienste. Durch die Nutzung unserer Dienste erklären Sie sich damit einverstanden, dass wir Cookies setzen. Bei uns sind Ihre Daten sicher. Wir geben keine Ihrer Analyse- oder Kontaktdaten an Dritte weiter! Weiterführende Informationen erhalten Sie in der Datenschutzerklärung.
Протягом багатьох років Матіас Бурхард, д-р педагогічних наук із університету в Кельні, бореться проти витіснення ролі вчителя-викладача на уроці та перетворення вчителя у «модератора» або «супроводжуючу особу»[weiterlesen]
Протягом багатьох років Матіас Бурхард, д-р педагогічних наук із університету в Кельні, бореться проти витіснення ролі вчителя-викладача на уроці та перетворення вчителя у «модератора» або «супроводжуючу особу». Бурхард вважає рекламоване реформаторами освіти «саморегульоване, індивідуальне навчання» (самотнє «висиджування» над робочими листами або біля комп'ютера) сумнівним. У процесі зростаючого застосування електронних технологій в школах, викладач, за американським зразком, може скоро виявитись не потрібним. А також і в результаті моделі, яка вже застосовується в деяких європейських школах, згідно з якою навчальний матеріал в майбутньому повинен буде викладатися на екрані електронним «вчителем». Те, що досвідчені викладачі вже давно знають, підтверджується двома комплексними дослідженнями: дослідженням університету Кембрідж та вищої технічної школи Цюріха, а також дослідженням новозеландського вченого та педагога Джона Хетті «Видиме навчання». Обидва чітко говорять про те, що виховання та освіту можна розвинути тільки в безпосередньому та живому спілкуванні між людьми. Атмосфера довіри та впевненості, турботи та доброзичливості ─ обов'язкові для навчання та успішності.
25.01.2019 | www.kla.tv/13753
Протягом багатьох років Матіас Бурхард, д-р педагогічних наук із університету в Кельні, бореться проти витіснення ролі вчителя-викладача на уроці та перетворення вчителя у «модератора» або «супроводжуючу особу». Бурхард вважає рекламоване реформаторами освіти «саморегульоване, індивідуальне навчання» (самотнє «висиджування» над робочими листами або біля комп'ютера) сумнівним. У процесі зростаючого застосування електронних технологій в школах, викладач, за американським зразком, може скоро виявитись не потрібним. А також і в результаті моделі, яка вже застосовується в деяких європейських школах, згідно з якою навчальний матеріал в майбутньому повинен буде викладатися на екрані електронним «вчителем». Те, що досвідчені викладачі вже давно знають, підтверджується двома комплексними дослідженнями: дослідженням університету Кембрідж та вищої технічної школи Цюріха, а також дослідженням новозеландського вченого та педагога Джона Хетті «Видиме навчання». Обидва чітко говорять про те, що виховання та освіту можна розвинути тільки в безпосередньому та живому спілкуванні між людьми. Атмосфера довіри та впевненості, турботи та доброзичливості ─ обов'язкові для навчання та успішності.
від pk
https://www.journal21.ch/bildung-braucht-beziehung