Матриця переможців — стислий виклад виступу Іво Засека

12.04.2026 | www.kla.tv/40941

1. Сенс і мета цього звернення Дякую, що ви так великодушно зібралися тут. В атмосфері відчувається чи прийнятно це, чи ні. Я знаю, що все це завжди експеримент, але в цій промові, в цьому посланні я хочу спробувати об’єднати те, над чим я розмірковував буквально майже сорок років. Ця проповідь намагається дати тобі огляд, огляд усіх релігій, усіх проблем, які у нас тут є – у політиці, в економіці, в науці, в освіті, в медицині, вибирай що хочеш. За ці десятиліття досліджень я знайшов консенсус, червону нитку, якщо хочеш, пояснення. І якщо ми це зрозуміємо, то, я думаю, ми ще не зовсім досягнемо мети, але, принаймні, нарешті опинимося на старті. Але щоб увести вас у цю тему, я хотів би спочатку розповісти невеликий жарт: ось учитель біології пояснює дітям: «Кит харчується сардинами». На що маленький Бенно запитує: «А як же він відкриває всі ці банки?» Для мене це було своєрідним символом. Для мене це було символом. Це показує, на якому етапі ми перебуваємо. Часто ми знаємо лише свій власний світ. Для людей, чиє життя зазнало змін, електрика надходить із розетки, а не з АЕС. Для простих людей молоко надходить із молокозаводу. Вони забули, що фермер чи корова — що молоко виробляється завдяки фермеру. Для нас, людей, які живуть у зміненому часі, взуття надходить із взуттєвого магазину. Але хто з вас коли-небудь бував на взуттєвій фабриці, де його справді шиють і склеюють? Дуже мало хто з нас, чи не так? І з релігією справа виглядає точно так само. Ось чому мені так сподобався цей жарт. Для багатьох релігія — це щось складне, як кит, що їсть сардини. Але як він відкриває всі ці банки? Вони не зрозуміли, що можна по-іншому. Сардина вільно плаває в морі. Кит її просто бере, йому не потрібно відкривати банки. І з релігією, як я вже сказав, дуже схоже. Релігія зазнала змін. Людина сприймає релігію в такій зміні, яка буквально катастрофічна. Вона настільки змінилася, що сьогодні люди запитують: наскільки релігії терористичні? Але краще, якщо ми почнемо перевертати питання і скажемо: наскільки терористи насправді релігійні? Усе це зазнало змін, так. Але оскільки все це зазнало змін і релігія дедалі більше змішується з тероризмом, тепер лунає гучний крик: «Релігія повинна зникнути!» Це політичний порядок денний, який діє і твердо вирішив знищити не тільки релігії, але й національності. Чому? Тому що про неї кажуть: вона небезпечна. Релігія і тероризм скоро стануть двома взаємозамінними поняттями в суспільній думці. І наша ідея полягає в тому, щоб сьогодні повернутися до витоків. Адже на початку — скажімо так — було серце. У будь-якій релігії. І я можу тобі лише сказати, що це не має жодного відношення до тероризму. І якщо все це переплуталося, і якщо зараз триває боротьба, і ця боротьба релігій одна проти одної посилюється, тому що їх нацьковують одна на одну, ми повинні сьогодні знайти спільну нитку, консенсус, який врятує нас від цього, який поверне всьому сенс, який приведе нас до синергії. 2. Матриця Переможця: що це таке? Сьогодні, в цьому зверненні, я хочу засвідчити, що існує дієва матриця перемоги. Слово «матриця» буквально означає «утроба». Матриця — це джерело, початок. Це дієва сила, реальність, яка здійснює в нас своє діло. Незалежно від того, з ким ти розмовляєш — з політиком, економістом, релігійним діячем, представником сфери освіти чи науки — з одного боку відбувається розкол, який не міг би бути гіршим і стає дедалі гіршим. З іншого боку, у всіх цих сферах є люди, які повністю розуміють одне одного. Їм не потрібно відвідувати курси одне з одним, вони зливаються, щойно зустрічаються, як вода з водою. Це подія, це історія, це матриця, дієва таємниця, яка буквально охоплює весь світ. І якщо ти це одного разу зрозумієш, я тобі скажу, там є надія. Тому що нам потрібно лише зрозуміти: що ж становить цей загальний рух? Що це таке або куди прагне ця матриця? І я хочу тобі сказати: у кожній релігії є свої відступники, свої лжевчителі, свої екстремісти, аж до тероризму. У кожній релігії, кажу я тобі, але також у кожній політичній партії, але також у кожному економічному класі. Загалом ти не зможеш назвати мені жодного сектора, жодного відділу, жодної ліги у світі, де не відбувається точно те саме. Так само як кожна релігія має своїх відступників, своїх заблукалих, які відводять від витоків до чогось помилкового, так і кожна релігія залежить від своїх переможців. І ця матриця, яка діє, є матрицею переможців. Вона діє в кожній політичній партії, вона діє в кожній релігії, в кожній економічній сфері; вона діє в армії, вона діє в поліції, вона діє скрізь. Кожен підрозділ залежить від того, чи вийдуть із нього переможці, які це подолають. Деякий час тому я натрапив на фотографію сімнадцятирічної цикади. Це вид личинок. Вона схожа на гусеницю і живе під землею цілих сімнадцять років. Її неможливо побачити неозброєним оком — вона ховається протягом 17 років. Але в точно призначений день спрацьовує якась «матриця», і всі вони виходять на поверхню одночасно. Вони провели 17 років під землею, і в один і той самий момент (на відстані кілометрів, через кордони країн) усі вони раптово виходять і прямують вгору по деревах. Вони забираються на верхівки дерев, наїдаються там і отримують крила. Вони перетворюються, як бачиш. І саме це є аналогією того, про що я говорю: це відбувається тут на всіх рівнях на Землі. Зараз відбувається така трансформація, коли люди перебувають у матриці подолання, де вони розуміють: кожен повинен почати внутрішнє самоподолання. 3. До чого прагне ця матриця? Куди прагне ця матриця? Де вона проривається? Ця матриця відходить від простих форм до сутнісних речей, незалежно від того, чи людина схиляє коліна в молитві, лежить, стоїть чи стрибає. Ми навчилися відчувати те, що знаходиться в серці, те, що є суттєвим. Чи має він на увазі Бога чи ні? Чи прославляє він цим Бога чи ні? Якщо він цим вшановує Бога, то те, що він робить, є святим – навіть якщо він плює на землю. Тому що він відчуває: так має бути. Якщо він у цьому переконаний, якщо його серце каже йому: це мій шлях. Тоді я називаю це святим, розумієте. До цього прагне матриця: зрозуміти сутність, те істотне, що ховається за цим у серці. Матриця прагне від простого пізнання до реальності такої, яка вона є. Матриця прагне від темряви до світла. Вона прагне від будь-якого помилкового панування до загальнокорисного панування. Можна сказати: від егоїстичного панування до колективного, благотворного панування. Вона прагне геть від розділення до єдності. Це Матриця, яка діє тут, як у сімнадцятирічної цикади. І тут усі приймають одне до одного. Це виходить далеко за межі релігій; це стосується світової спільноти, це стосується національностей. Матриця спрямовує геть від злоби до любові, від его-індивідуалістичного до колективної цілісності. Це та сила, яка діє, до досконалого органічного буття один з одним. Матриця веде від сприйняття фрагментів до цілісної картини, поки не відчуєш, що ти потрібен один одному. Потрібна взаємодоповнюваність. Потрібно поважати те, що Бог робить у кожній окремій людині. Загалом вона веде від правовірності до праведності. Але підбиваючи підсумок усього сказаного, я хочу сказати: кожна релігія, представлена тут, кожна людина, що перебуває тут, і кожна людина у світі, яка прагне справедливості, прагне до неї і слідує їй, — усі вони від Бога. Крапка. Так говорить Біблія. Так говорить Коран. Так говорить кожна священна книга. 4. Боротьба Матриці переможців назовні Почнемо з боротьби матриці переможців назовні. Зрештою, людину потрібно просто приймати такою, якою вона є. У своїй типовій, грішній природі практично кожна спільнота прагне до панування в тій чи іншій сфері. Кожна політична партія воліла б правити одноосібно. По суті, існує лише два способи вести цю боротьбу за панування. Є справедлива боротьба і є несправедлива боротьба. Справедлива боротьба ведеться саме праведниками, як ми їх часто називаємо, або святими. Вони прагнуть керувати всім за допомогою праведних вчинків, за допомогою праведності. Тобто вони хочуть вплинути на людство, щоб людство чинило правильно. І я б сказав, що по суті це саме те, чого хоче кожна релігія – чинити правильно. Вона намагається маніпулювати за допомогою праведності, справедливості, любові. Інша ж сторона, неправедне панування – проти якого матриця Переможців виступає цілком різко – це люциферський, глобалістський спосіб правління. Вона просто прагне панування над усіма людьми. Не обов'язково, щоб усім стало краще. Це лише привід для встановлення панування, коли кажуть: «Ця країна, тобі не вистачає благополуччя, тобі потрібні справжні бомби. Тобі потрібен вогонь та попіл. Тобі потрібна демократія». – А потім ти лежиш у руїнах та попелі. Приводом була любов. Приводом було те, що тобі стане краще. Але насправді тобі потім гіршає, і за цим стояла тільки жага влади. Так наклеп на релігію став повсякденним. Релігія — це великий противник, це ти маєш знати, в тому числі й для глобалістів, які прагнуть світового панування. Релігія — дуже сильний противник, тому що вона спрямована на те, щоб панувала справедливість, щоб істина знову стала істиною, щоб не брехали, не обманювали тощо. А оскільки все це пронизане брехнею, обманом і нечистотою, цим людям не залишається нічого іншого, як тільки обмовляти: з військово-стратегічних міркувань таврувати релігії як терористів, показувати. їх у найгіршому світлі, вносити розкол через правовірність. Можна годинами розповідати про те, що є люди, які не роблять нічого іншого, окрім того, як інтегруються в релігійні громади, щоб потім провокувати проти правовірності. А терор під хибним прапором сьогодні — це найновіший трюк (хоча незабаром він уже не буде новим). Але те, що саме в ім'я ісламу, в ім'я мусульман відбуваються такі жорстокі теракти — саме те, що весь світ більше не може відрізнити релігію від тероризму− це військова хитрість. Це пов'язано з тією боротьбою, яка вирує тут. І саме проти цієї сили виступає Матриця, проти неї Матриця починає діяти. І я говорю це з твердою вірою, з твердою впевненістю: це боротьба, в якій наша Матриця (за яку ми виступаємо), з такою ефективністю отримає тут гору. Ви згодні, що вона отримає тут гору? 4. Боротьба матриці Переможців усередину Давайте тепер звернемося до нашої спільної боротьби всередину. Як діє ця матриця Переможців із самого початку? Вона діє так, що всі ми в усьому світі досягаємо прориву до ідеального образу. Кожна релігія мала своє початкове призначення. Кожна релігія виникла з цього самого початкового призначення. Давайте розглянемо принцип, що діє в матриці, на прикладі насіння. Це початкова ДНК (якщо хочеш) – насіння, призначене стати деревом. Бачиш, ось яблучне насіння. Це тепер притча. Я хочу сказати тобі, що кожна релігія має у своєму витоці, у своїй суті те саме. А тепер давайте подивимося, що являє собою початкове насіння, початкова ДНК кожної релігії. Я взяв тільки 12 найбільших. І я кажу тобі, так було скрізь, бо в цьому є сутність релігії. Дванадцять світових релігій − одна мета. 12 світових релігій – ОДНА мета (фільм) Християнство: «Все, що ти хочеш, щоб люди робили тобі, роби їм найперше. Це є закон і пророки». Словом: всі заповіді під небом спрямовані на одне. Рим. 13:9: «Люби свого ближнього, як самого себе». Юдаїзм: «Не завдай ближньому того, що боляче тобі самому. Це закон Тори. Люби свого ближнього, як самого себе». Іслам: «Не є істинним віруючим той, хто не надає ближньому того, що робить для себе. Роби з усіма людьми так, як ти хочеш, щоб вони чинили з тобою, і не завдай іншим того, чого ти не хотів би зазнати від них». Індуїзм: «Ось весь закон: не чини іншим того, що, якби це сталося з тобою, заподіяло б тобі страждання. Мудрець поводиться з іншими так, як він бажає, щоб вони поводилися з ним». Буддизм: «Ненависть не затихає ненавистю, а лише любов'ю. Усі істоти, як і ти, прагнуть порятунку від страждань та спасіння. Тому виявляй до інших ту саму любов, доброту й милосердя, яких ти очікуєш від них». Таоїзм: «Розглядай щастя та страждання ближнього як свої власні та прагни сприяти й множити його добробут, як свій власний. Роби добро кожній істоті, не розраховуючи на винагороду». Джайнізм: «І в радості, і в щастя, як і в стражданні та біді, ми повинні бачити всіх істот так, як ми бачимо себе, і ставитися до кожного так, як хотіли б, щоб вони ставилися до нас». Сикхізм: «Як ти цінуєш і ставишся до себе, так само цінуй і стався до інших. Тоді ти станеш учасником Небес. Визнай усіх істот своїми родичами та братами. Бо кожне серце несе в собі божественне світло». Бахаї: «Якщо ти хочеш справедливості, то вибирай для інших лише те, що вибираєш для себе. Нехай твої вчинки є прикладом і керівництвом для всіх людей. Благословенний той, хто бачить у кожній людині свого брата і виявляє доброту до всіх істот». Синтоїзм: «Незалежно від звичаїв та мови, національної приналежності та культури, люди повинні по-братски допомагати один одному і робити одне одному добро». Конфуціанство: «Закон життя, закон взаємності наказує: не роби іншим того, чого не хотів би відчувати від них. Стався до кожної істоти так, як ти хотів би, щоб вона ставилася до тебе». Парсизм: «Світлим і благородним є той, хто не робить іншим те, що не є добром для нього самого. Робити добро — це не обов'язок, а радість, яка множить добробут та процвітання». Ми всі правильно зрозуміли? Тоді давайте вигукнемо «Алілуя»! І так само, як насіння має цю ДНК — це, так би мовити, мета — наш обов'язок — йти разом із матрицею Переможця, щоб це виявилося. Розумієте? Ми не повинні бути ворогами один одному і підкреслювати відмінності, доки насіння не буде розчавлене. Ми повинні сказати: «Чекай, я бачив, що це яблуня, а це просто груша. Не кожен має бути яблунею. Це слива або що завгодно. У нього те саме в серці, тому я хочу навчитися розуміти. Я хочу вивчити твою мову, ‒ ось, що я хочу сказати». 6. Сім спільних рис у розвитку релігій Я хочу показати сім спільних рис і шлях розвитку до синергії. Сім важливих спільних рис щодо розвитку релігії від насіння до дерева. Подібності, які ти не зможеш оскаржити, якщо розплющиш очі та побачиш, що всі борються з одним і тим самим. І це не релігійна проблема, це проблема творіння. 1. Насіння Усі релігії мають первісний образ. У багатьох є первісне писання, не всі з них є релігіями, заснованими на писанні, але у всіх є первісні перекази, у всіх є первісні закони. Таким чином, усі релігії мають цю чисту форму, цю чисту культуру, цей апокаліпсис один до одного, як Бог показав і відкрив себе їм. Не має значення, християнство це чи якась інша релігія. В іудеїв ця первісна форма писання – якщо ми зараз виходимо з релігій, що базуються на писаннях – первісна форма – це Тора. У християн це Біблія, в ісламі ‒ Коран. В Індії це Бхагавад-гіта чи Веди. Їх стає дедалі більше, але я зараз візьму найважливіші. У зороастризмі це Авеста. Це первісні писання. В Китаї це «Дао-де-цзин». Його можна порівняти з нашою Біблією. В буддизмі — Тріпітака і таке інше. 2. Щойно засіяне поле Друга станція — щойно засіяне поле. Тепер ти раптом більше нічого не бачиш із насіння, і завжди чуєш, як диявол сміється позаду. Ця боротьба Матриці, щоб виростити це насіння. Він бореться, він заштовхує це насіння у невидимість, воно зникає. Спочатку це було ще сповіданням, тепер воно раптово зникає, і ти можеш глузувати. Усі мають противника. Немає жодної релігії і жодного явища під небом, яке б не мало супротивника, діаболоса, руйнівника, сіяча хаосу. Це космократори та їхні єресі, їхні фальшиві пророки, їхні спокусники в дії. І я повторюю це, щоб знову не забути, дивлячись у дзеркало заднього виду: так само відбувається і в економіці, так відбувається в науці, медицині, освіті, скрізь. Скрізь є противники, суперники, сили, що протистоять. 3. Померле, розщеплене насіння Третім рівнем, який абсолютно однаковий в усіх релігіях і в усіх інших сферах життя, є розрив між плоттю та духом. Бог є Дух, людина є плоть. Бог мислить інакше, ніж людина. І цей розрив є у кожній релігії. Духовне є духовне, а людина плотська, як каже Біблія. В інших книгах для цього, мабуть, є інші терміни. Ісус сказав: «Якщо насіння не впаде в землю і не помре, воно залишиться на самоті.» Але коли воно вмирає, саме коли воно долає плотяну природу, коли воно розбивається саме об себе, об свою власну людську нездатність, тобто об свою власну людську слабкість, об свою неспроможність. Коли ти розбиваєшся об це, тільки тоді зустрічаєш Бога. Немає значення, чи називаєш ти Його зараз Аллахом чи Брахманом, чи якось ще, ти можеш дати Йому будь-яке ім'я у світі, принцип ні для кого не зміниться. Якщо ти хочеш зіткнутися з Духом, ти маєш зламатися в собі, ти маєш відчути: «Я не можу, я людина, я плоть і кров, а Бог є Бог!» Він є Дух, розумієш? Від цієї прірви страждають усі. 4. Паросток, що пробився Але є ще четверте порівняння, через яке мають пройти всі релігії, воно схоже на паросток, що пробився. У всіх у їхній традиції є своя релігійна історія. Отже, крім закону – якщо я кажу, що у євреїв є Тора, у нас, християн, Біблія, у мусульман Коран і так далі – у кожної іншої релігії є ще й перекази. У євреїв це називається переказами, у нас, християн, можна сказати, що це Євангелія, це історії, які розповідають про твого релігійного лідера, про його історію. В ісламі це так звана Сунна, це приклад Мухаммеда, але також і приклад Ісуса, про що не можна забувати. У Корані також щиро прославляється і вихваляється приклад Ісуса Христа – і це історії про те, як Він творив історію, як Він пробився, чи то Мухаммед чи Ісус. Це історія про те, як тут паросток долає ґрунт. Так у кожної релігії є свої зразки, тому що вона говорить собі: крім зведення законів, створеного її засновником, є ще й життя цього засновника, і він чинив саме так. Люди дивляться, як він чинив, і намагаються дотримуватися цього образу. 5. Незрілий зелений плід. Усі вони мають похідні та доповнення до своїх оригінальних або початкових текстів і переказів. Це відповідає 5-му ступеню, це − образно кажучи − ще незрілий плід, я кажу ще незрілий. Що це означає? Кожна релігія, яким би добрим не був її основний закон, візьмемо 10 заповідей Мойсея або, наприклад, початковий Коран Мухаммеда, візьми що хочеш. Усі релігії у якийсь момент зайшли в глухий кут, коли зрозуміли: Мойсей чи Мухаммед дали нам чудові закони, сказали важливі речі. Але зараз ми перебуваємо в ситуації, для якої немає закону; немає жодних переказів – нічого. Тому люди вивчали історію, як він поводився в тій чи іншій ситуації, якої тоді ще не було. У ті часи, наприклад, ще не було авіаперельотів, не було автомобілів, тобто не можна було робити висновки, і тому кожна релігія, без винятку кожна, зробила висновки, тобто доповнення до своїх первинних законів, до своїх основних писань. В іудеїв – уже у 516 році нашої ери, тобто після Вавилонського полону; в іудеїв це Талмуд. Або, починаючи з II століття нашої ери, це Мішна – додаткові перекази. У християн це катехізиси, підручники, якщо хочеш, навчальні посібники, спеціальна література; це виходить за межі Біблії, але посилається на Біблію. В ісламі це кіяс, це арабське слово, це правознавство, ісламське правознавство. Воно розвинулося паралельно до Корану, як у нас християнська література. У всіх ті самі проблеми, у всіх ті самі процеси, у всіх ті самі процедури, всі повинні, як дерево, пройти через ці процеси, подолати їх, впоратися з ними. І тут ми вступаємо в сферу екзегези чи герменевтики, як кажуть на жаргоні фахівців. Тут до гри вступають герменевтика, екзегеза, тлумачення. І тепер я можу тобі сказати: щойно мова заходить про тлумачення, у всіх релігій знову виникає та сама проблема. Щойно мова заходить про тлумачення, ми всі опиняємося у тій самій точці. У нас у всіх ті самі проблеми. За допомогою цього списку я покажу тобі 24 подібності у всіх релігіях. У всіх релігіях, з одного боку, є духовні люди, натхненні люди, тобто ті, хто здатний вловити сенс Бога більше, ніж типові плотські люди. Це ті, хто розуміє: все, що відбувається, не можна вирішити за допомогою законів, а потрібно підходити до цього від серця. Це ті, хто повертається до первісної ДНК, духовно обдаровані, якщо хочеш. У всіх релігіях є містики, якщо так можна сказати. У християнстві є містики, в іудаїзмі є містики, в ісламі, індуїзмі, буддизмі, дао або даосизмі. І тут можна перелічити все, що завгодно. У кожній релігії є законники, є ті, хто займається тлумаченням закону. У кожній релігії, по-четверте, є екстремісти – від пацифістського екстремізму, тобто екстремізму ненасильства, до тероризму. Це є в кожній релігії. Не кажи, що це лише в ісламі. Це неправда. Я можу показати тобі це в історії кожної релігії. Просто у християн є Ку-клукс-клан, розумієш? У теософів є «Храмові лицарі», в ісламі є ІДІЛ і так далі. У тлумаченні є й діячі. У тлумаченні є й ледачі, які все залишають на Бога, які тлумачать Біблію, Коран чи щось інше так, ніби все має робити тільки Бог з небес. У всіх релігіях є ієрархічно-авторитарні рухи, окультні таємні вчення. У всіх є ті, хто відокремлюється, ті, хто все демонізує, ті, хто орієнтований на кінець світу. У всіх релігіях і рухах є ті, хто наполягає на зрілості, у всіх є інші, хто вірить у долю, ті, хто шукає спасіння в цьому світі, інші – хто шукає його в потойбічному. У кожній релігії, у кожній сфері у тебе є все і вся. Те саме і у спорті. Можеш показати, який вигляд це має у спорті? Там теж є дотепники. У спорті теж є містики. Бачиш? Ентузіасти. У спорті теж є законники. Бачиш? У спорті теж є екстремісти. Так, ось вони, терористи. Від пацифістів до терористів – тут є все. У спорті теж є діячі, бачиш? У спорті теж є ледачі, які все залишають на інших. У спорті теж є все. Тож не роби з цього завжди релігійну проблему. Тому я кажу тобі: релігію і тероризм можна чітко розділити. Так само, як ти можеш відокремити спорт від тероризму. Поєднувати релігію з тероризмом тільки тому, що це там зустрічається, – точно така ж дурість, як і поєднувати спорт з тероризмом. Розумієте? У КОЖНОМУ відділі є свої відхильники, У КОЖНОМУ! 6. Дерево, яке шматує буря Я покажу тобі ще одну, шосту паралель, коли йдеться про цю боротьбу релігій за подолання. Це передача знань протягом століть. Ти можеш порівняти це з деревом, що шматується бурею, з цією стадією. З цими проблемами доводиться боротися релігіям. Століттями це доводилося передавати усно, а потім, у якийсь момент, це було зафіксовано в письмовій формі. Отже, на це вплинули стихійні лиха, війни, зміна мови. І так відбувається мовна трансформація, наприклад, зараз з арабської на турецьку, на хінді, на африкаанс, на німецьку тощо, якщо взяти ісламську лінію. З єврейської, з івриту на арамейську, на грецьку, на німецьку. Це все процеси – процеси, які зазнали бурі, що деградували релігію. Які розмили сенс, початковий сенс, початковий код, початкову ДНК, розумієте? Але спочатку давайте ще раз узагальнимо трагедію наших релігій за допомогою сьомого огляду – це дерево, зламане бурею. 7. Дерево, зламане бурею. Найбільша схожість у всіх релігіях, а також серед усіх інших каст і т.д., – це розкол, який у нас існує. Одне лише християнство налічує тисячі (і я зараз не перебільшую!) це тисячі деномінацій (розколів), які всі розділені одна проти одної – як плід власних зусиль, як плід того, що вони ще не зіткнулися з матрицею Переможця, або ухилилися від неї, або чинять їй опір. В індуїзмі – кажуть про 33 мільйони різних богів – і я кажу, що це і є розколи. Скільки будинків, які там є, стільки і розколів існує в індуїзмі. А поглянь, як склалася ситуація в ісламі. Там, наприклад, ворогують між собою суніти та шиїти, курди та турки, африканські хуту та тутсі. На Близькому Сході ворогують християни та салафіти. Ворогують між собою чорноафриканські лівійські тубу, арабо-лівійські себха, афганські пуштуни і афганські хазарейці, а також туркмени і таджики і т.д. Ти можеш знайти нескінченні списки, і всі вони можуть похвалитися одним: ми ‒ повністю розколотий, повністю розбитий, народ, яким повністю маніпулюють, народ, який зазнав крах. Це правда? Так. Тоді скажіть "Амінь"! І давайте припинемо вплутуватись в цей проклятий розкол. Він є у будь-якому політичному середовищі. Ліві проти правих, проти центру. Повернімо любов у світ. Це початкова ідея будь-якої релігії. Тож вони наші брати, розумієте? Хто творить справедливість, той від Бога. Хто проявляє любов, той від Бога. І навіть якщо він тисячу разів зазнає невдачі – він від Бога. Я хочу допомогти мусульманину придбати його право. Розумієте? «Не варто більше сперечатися щодо питань спасіння. Ти це маєш на увазі, Іво?» Я кажу: так, дійсно. Якщо кожна релігія і так краще знає, як потрапити до раю, то нехай іде туди. Чому я, якщо маю свій шлях до раю в моїй голові або в моєму серці, – чому я повинен змушувати іншого йти цим шляхом, якщо він каже: «Я знаю краще за тебе. Я знайду свій шлях до раю». Перш ніж ми ще більше заблукаємо в цій правовірності, я скажу тобі, де проривається матриця: досить вже з цим! Добре? Я не кажу з людського погляду: «Нехай цей мусульманин котиться в пекло». Я кажу: «Нехай цей мусульманин потрапить до раю». Розумієш? Але перш ніж ми опинимось в раю, нам ще треба щось зробити тут, на землі. І що це? Це праведність, розумієш? Ми всі точно знаємо, що таке зло та що таке добро. Ми точно знаємо, якщо повернемось до початкової формули: «Люби свого ближнього, як самого себе». Ти точно знаєш, чого сам бажаєш. Ти точно знаєш це у будь-якій ситуації. Це так? Отже, якщо ми тільки це одне знов зрозуміємо, то ти в будь-якій ситуації точно знатимеш, чого ти найбільше бажаєш. І ми зможемо разом РОБИТИ, РОБИТИ, РОБИТИ те, що правильно! 8. Солодке, дозріле плодове дерево Восьме – це мета, до якої прагне Матриця. Це солодке, дозріле плодове дерево. Із цих проблем є вихід. І саме загальний для всіх, про кого ми зараз постійно говорили. Не лише релігії, аж до самого футбольного клубу – це працює, ця Матриця Переможців, це Матриця Відновлення, яка діє на нас. Вона має шлях, який зараз звучить у кожному з нас. Це те, що ми повертаємось до Золотого правила, як ми його завжди називаємо. Тому що те, що всі релігії спочатку мали на серці: «Люби ближнього свого, як самого себе». Ми повертаємось до цього, щоб це мислення знову вкоренилось в нас. Нам потрібно тільки викинути з голови наші безглузді теологічні концепції про те, що все завжди залежить від вічного спасіння, і всі ці нісенітниці, які у нас в голові. Бог насамперед зацікавлений у тому, щоб тут, на землі, стало краще, щоб ми працювали разом, щоб ми розуміли, де право, а де неправо. 7. Ключ до перемоги Ніхто не може сказати: у нас колись буде світ, який обходиться без статичного закону. Ми просто маємо викинути це з голови. І так каже Біблія, і так каже Коран. І тут ці дві книги дуже близькі одна до одної. Новий Заповіт говорить: закон правильний і добрий для того, хто його потребує за законом. (Тут, можливо, в німецькому Коран і Біблія (замість Новий Заповіт і Біблія) – прим. КЯ) Але Біблія підкреслює: закон дано не для праведника, а для грішника, для безбожного, для вбивці, для батьковбивці, для матеровбивці і т.д. Закон потрібен усім, хто не має добра в серці. Але для праведника даний інший закон. І це вихід із проблеми, дорогі мої. Тут матриця проривається і починає будувати новий світ. Вбачаєш, і саме тут у гру вступає Ісус, про якого Мухаммед сказав: «Послухайте ж Його». Бачите, Ісус прийшов, і про Нього говориться, у найзагальнішому плані, найголовніше одкровення, яке коли-небудь було сказано про Ісуса, можна прочитати його в Євангелії від Івана 1:4. Там сказано: Ісус приніс життя. «І життя було в Нім…», у Ньому було життя, життя Боже. «…а життя було світлом людей». Тобто у всіх нас усередині є матриця божого життя, божественна навігаційна система, яка є для нас світлом, що веде нас. Це не має нічого спільного з богослов'ям. Це не має нічого спільного з юридичними суперечками, з теологічними школами права і т.д. Це внутрішня навігаційна система, яка проявляється в пульсуючому житті, в пульсуючій силі, в пульсуючому мирі в незрівнянній навігації, де ти просто знаєш: це добре. Розумієш? Ти не можеш дізнатися, куди йти, лише через закони. Римлянам 8:2 підсумовує це так: «Бо закон Духа життя, як навчав і передавав Ісус, звільнив тебе від закону гріха і смерті!» Що таке закон гріха та смерті? Це закон букви. Це формальне: так ти повинен, так ти не повинен! А якщо закону немає, що ми тоді робимо? Тоді ми всі в біді! Це було рішенням, яке представив Ісус, сказавши: «Ви повинні звертати увагу на те, що знаходиться всередині людини». І коли його запитали: «Де ж правильно поклонятися?» Саме закон гріха і смерті: «Де правильно поклонятися, на тій горі Ґарізім чи в Єрусалимі?» Тоді вони хотіли саме такого законницького тлумачення. Ісус ніколи не дотримувався цього. Мухаммед сказав: «Послухайте Його, як Він це зробив». Так, Він сказав: «Ні на горі Ґарізім, ні в Єрусалимі не йдеться про справжнє поклоніння». Де ж справжнє поклоніння? У серці! У дусі істини! Бачиш, тепер ми знову повернулися до початку сьогоднішнього дня. Ісус приніс із собою щось, що зачарувало натовп. Це виходило далеко за межі будь-якої релігії. Це виходило далеко за межі будь-якої правовірності, далеко за межі будь-яких суперечок через доктрину. Те, що Він робив, знаходило відгук у серці або не знаходило. Можна було піти за ним або ні. Це була динамічна сила, яка говорила в твоєму серці: «Ось воно! Я піду туди!» Навіть якщо твій розум ще не розумів цього. За Ісусом пішли тисячі людей, які говорили: «Я не розумію, про що говорить ця людина, але вона має рацію!» Ось у чому справа, розумієш? І це те, що нас тут об’єднує. Ось чому у нас немає суперечок через доктрину, хоча ми, як і раніше, належимо до сотень деномінацій, ми ніколи не прояснювали це — ніколи не робили з цього закону (ред. можливо надто вільно, трохи не так як в оригіналі): «Чи молимося ми тепер з піднятими чи опущеними руками?» Ісус говорить: «Ні те, ні інше!» Це знаходиться посередині! Там, де Божа сила об’єднує нас, де цей божественний мир об’єднує нас. Ісус сформулював це так: «Я даю вам мир, якого світ не знає. Мир, що набагато перевершує те, що має людина. Це божественний мир». Ісус навчив нас, як сприймати Божий мир як атмосферу. У кожному слові, у кожному питанні головне не те, як це робити, а те, що тут діє, де діє життя. І Він приніс нам це життя, яке навчило нас, що все, що є у тебе, є й у іншого. У Бога для всіх усе однаково. Тому, коли Бог присутній у чомусь, коли зачіпається реальність, істина, це піднімається в серцях усіх нас. Розумієте? І тут не потрібно звертатися до теології. Тут не потрібно наводити як приклад те, що є у тебе. І не потрібно спочатку доводити до кінця: це тепер Ґарізім чи Єрусалим? Розумієш? Ти просто кажеш, коли ви разом і у вас є проблема: якщо обоє хочуть знати правду, то над двома – там, де двоє – опускається загальний мир. Де п’ять осіб, там на п’ятьох опускається загальний мир. Де 100 осіб, там на 100 опускається загальний мир. Коли немає нікого, тільки ти один – у тебе є порада. Так вчить нас Біблія, і це матриця, яка діє не тільки в Біблії. Вона працює у мусульман, у буддистів, у будь-якій релігії, у будь-якій економічній групі, у будь-якій політичній групі. Аж до футбольного клубу це працює точно так само. Існує матриця, яка нас торкається до глибини серця. Але, як уже було сказано: це стосується лише щирих людей, лише вони можуть отримати з цього користь. Бо для решти — для решти встановлено суворий закон, закон Мойсея, закон Мухаммеда. Це залишається, так. Як сказав Ісус: «Жодна йота закону не буде віднята», поки безбожні люди не захочуть відгукнутися на цю внутрішню частоту, цю матрицю, цю матрицю переможців. Для них діє інший закон! Так буде завжди. Вбивця, який не хоче обмежувати себе, ґвалтівник, який хоче за допомогою насильства підкорити собі все, ніколи не схилиться. Тому для нього потрібен цей закон. Це залишиться. Але для всіх інших є надія: зараз існує матриця, яка рухає всі народи. Керівники – я візьму зараз, наприклад, адміністрацію США, яка розв'язує війни всюди – керівники можуть рухатися в цьому напрямку. Чим далі вони йдуть у неправильному напрямку, тим сильніше матриця впливає на американців, на сам народ, змушуючи їх робити саме те, що я зараз кажу. Вони відчувають, що це неправильно, і слідують за своїм серцем, вони зливаються з усіма, хто теж так це сприймає, і створюють новий світ. Ви це розумієте? І так відбувається всюди. І це зараз проривається всюди. Цей ключ до перемоги — це матриця, яка закликає нас усвідомити нашу взаємну залежність. Але ти повинен бути відкритий до цього. Не можна застрягнути в традиції, яка говорить: «Не майте нічого спільного з іншими». Нам потрібно знову усвідомити, що ми потрібні одне одному. І найкраще це зрозуміти, якщо уявити, що ти навіть не можеш вранці доїхати до роботи, не отримавши благословення щонайменше від п'ятнадцяти націй. Без допомоги щонайменше п'ятнадцяти націй ти навіть не зміг би доїхати до роботи. Розумієш це? Ось і все: вранці ти п’єш чай з Китаю, правда? Кава з Колумбії — так? Тарілка, з якої ти їси, з Голландії, столові прибори з Золінгена (Німеччина), правда? Спеції з країн Середземномор’я, аж до Індії. Одяг з Бангладеш, а туфлі, які ти носиш, з Італії, чи не так? Годинник, сподіваюся, зі Швейцарії. А ще ти маєш машину з Японії — чи не так? І я зараз дуже применшив. Проведи тест, порахуй вдома всі ці «Зроблено в» і ти побачиш: ти залежний від усіх. Але ти у своєму безумстві, у своїй ошуканій природі, у своїй плотській природі, ти сліпий. Ти не розумієш, що ніколи не виготовлював своєї автомобільної шини. Ти не сконструював жодного колеса, правда? Жодного гвинтика ти ніколи не виготовлював сам, чи не так? Отже, ти залежний від інших, правда? Ні столових приборів, які у тебе в руці, ні тарілки ти сам не зробив. Дехто говорить словами Мартіна Лютера Кінга: «Ми всі брати». Так проявляється ця матриця для усіх тих людей, які це розуміють. Інші говорять: «Ми усі в одному човні». У кожного свій образ, але всі говорять про одну і ту саму реальність. Інші говорять у рамках цієї матриці: «Ми ж усі дихаємо одним повітрям». Таким чином, всі говорять одне й те саме: «Ми належимо один одному, ми нероздільні». Треті говорять: «Ми усі живемо на одній Землі», і хочуть таким чином висловити єдність. Четверті говорять: «У нас у всіх однакові права» або «ми однієї раси». Ми всі люди, будь-який колір шкіри, не має значення, ми одна раса». Ще інші вигукують: «Ми потрібні один одному, як покупцю потрібен продавець». І всі мають рацію. Чи ви це розумієте? Але ми тут, як OCG, йдемо ще крок далі і говоримо: «Ми не просто всі брати, ми всі один організм. Ми всі одне тіло». І не лише християни – це одне тіло, людство – це одне тіло. І ми повинні поступово прийти до того, щоб полюбити один одного як самих себе, а не просто як за законом: «Потрібно також любити ближнього». Ні. Ти там унизу, ти там навпроти, ти там нагорі і в будь-якій країні, де ти зараз перебуваєш: ти частина мене, а я частина тебе. Я не можу завдати тобі шкоди, не нашкодивши при цьому самому собі. І якщо я зараз відкладаю в довгу скриньку служіння тобі, допомогу тобі, підтримку тебе якимось чином, то просто пізніше мені доведеться за це розплачуватися. Це як із іржею на машині, розумієш? Якщо ти дозволяєш машині іржавіти, ти можеш не звертати уваги на маленьку цяточку іржі — але в якусь мить машина розпадеться на частини. І тому я кажу: «Я це ти, а ти це я» — ось у чому секрет! Завдяки цьому розумінню, завдяки цьому шляху ми знову набуваємо активної матриці, ми знову можемо її зрозуміти. Ось де вона починається з цього першого кроку у цьому напрямку. Як тільки ти це зрозумієш і почнеш так дивитися на людство, на релігії і на все, що нам усім потрібне одне в одному – усім, хто практикує справедливість, усім святим і праведним – тоді ти знову відчуєш цей мир. Коли ти більше не сперечаєшся через якесь богослів'я, а у кожній новій ситуації, в якій опиняєшся, ти, так би мовити, внутрішньо просто налаштовуєш антену і дивишся: де є спільний мир? І тут ми зараз не говоримо про демократію. Тут ми не говоримо про диктатуру. Тут ми говоримо про спільне сприйняття. Тому що усяке, що від Бога, задовільняє усіх однаково. Де сто людей, там зрештою всі сто будуть задоволені, а не 50 на 50 чи п'ятдесят один – демократично, коли п'ятдесят один становлять більшість, решта має підкорятися. У Бога, у тому, що ця матриця діє тут по всьому світі, все повністю сходиться докупи. Хто б не мав справедливості у серці... і якщо тисяча людей зібралися разом, то зрештою уся тисяча буде повністю задоволена. Якщо тільки серед них немає одного негідника, розумієш? Усі, хто любить справедливість і прагне її, переживуть це. І тому над кожним словом, яке ти вимовляєш, над кожною справою, яку ти робиш, над кожною річчю, яку ви плануєте разом, ви можете просто встати разом – неважливо, християнин ти, буддист, індуїст чи мусульманин. Це діє на усіх однаково. Так ми долаємо закон, так ми приходимо до повноцінного дерева, що дає плоди. Ти відчуваєш у серці спільний мир над тим що є! Але той, хто не знає, що він існує, той і не шукатиме його. Він не буде на це налаштований, і тому він цього не зазнає. Ми запросили вас сюди на цю зустріч дружби, тому що хочемо сказати вам: саме у цьому й полягає причина, чому у нас немає суперечок через доктрину, незалежно від того, скільки націй, скільки релігій чи конфесій — бо ми робимо саме те, про що я щойно розповів. Ми разом відчуваємо спільне життя та говоримо: те, що є, піднімається у всіх. Правильне піднімається у всіх. Ми стоїмо на місці, поки це не підніметься у всіх. Отак ми живемо разом. Розумієте?

від is

Джерела/Посилання Creative Commons Lizenzen https://www.creativecommons.org/licenses/
Die Überwinder-Matrix, Kurzfassung der Rede von Ivo Sasek sasek.tv/de/grenzenlos/kurzfassungbotschaft